В умовах сучасного розвитку медичної науки особи, які позбавлені з тих чи інших умов можливості мати дітей, набувають її шляхом застосування до них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій. Розвиток вказаних технологій є важливою гарантією для реалізації жінкою та чоловіком особистого немайнового права, яке закріплюється статтями 49 та 50 Сімейного кодексу України (далі - СК) - права на материнство та батьківство. Крім того, вдосконалення вказаних технологій є важливим засобом, спрямованим на охорону сім'ї, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 49 та ч. 2 ст. 50 СК нездатність жінки до народження дитини або нездатність чоловіка до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлюбу.
Нормативною базою для застосування допоміжних репродуктивних технологій є, перш за все, Конституція України, ст. 51 якої проголошує, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Для реалізації вказаного положення жінкам у віці 19-35 років надано право на лікування безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій за наявності абсолютних показників відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.11.2004 р. № 579 за бюджетні кошти.
Частиною 7 ст. 281 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено, що повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показниками на проведення ними лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій.
Відповідно до ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими Міністерством охорони здоров'я України. Вказаний порядок затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 4 лютого 1997 року № 24. Вказаним Наказом регламентується порядок штучного запліднення методом інсемінації жінок спермою чоловіка (донора) та методом екстракорпорального запліднення і перенесення ембріона (ембріонів) у порожнину матки. Але вказані методи не є єдиними. Медичними закладами для допомоги подружжю, яке не може мати дітей, використовується також сурогатне материнство.
Інститут сурогатного материнства закріплений також й у чинному законодавстві. Його правовим підґрунтям є ч. 2 ст. 123 СК.
Згідно із законодавством під сурогатним материнством необхідно розуміти запліднення жінки шляхом імплантації ембріона з використанням генетичного матеріалу подружжя, з метою виношування і народження дитини, яка в подальшому буде визнана такою, що походить від подружжя, як правило, на комерційній основі на підставі відповідного договору між подружжям та сурогатною матір'ю.
Отже, підставою виникнення правовідносин щодо сурогатного материнства є договір про сурогатне материнство (далі - Договір). Правова природа вказаного Договору є нез'ясованою. Тому важко визначити, якими саме нормами має регулюватися порядок укладення, зміни та припинення договору про сурогатне материнство, а також правовідносини, що виникають з цього Договору.
Звичайно Договір про сурогатне материнство регулює два види відносин, які виникають між сурогатною матір'ю та подружжям, що надає свій генетичний матеріал: особисті немайнові та майнові. Відповідно і регулювання вказаних відносин має здійснюватися по-різному.
На мою думку, майнові відносини, що виникають з цього Договору, мають регулюватися нормами ЦК про договір про надання послуг. Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, що споживається в процесі здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Крім того, ч. 2 ст. 628 ЦК надає сторонам договору право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Таким чином, при укладенні Договору між подружжям та сурогатною матір'ю предметом Договору є виношування дитини та її народження і подальша її передача подружжю, що надає генетичний матеріал, тобто надання своєрідної послуги, за яку сурогатна матір одержує винагороду.
Через відсутність правової регламентації Договору постає питання про його форму. На мою думку, цей Договір як для прав та законних інтересів його учасників, так і для прав майбутньої дитини має укладатися у письмовій формі та посвідчуватися нотаріально. При цьому нотаріусам слід якомога уважніше підходити до перевірки всіх документів, що надаються разом з Договором, вживати необхідних заходів для витребування документів, яких не вистачає для встановлення справжньої волі сторін, а також суворо дотримуватися таємниці вчинення нотаріальних дій та відомостей, одержаних ними у зв'язку з посвідченням вказаного Договору.
Елементами Договору, крім його предмета, є його ціна, строк, сторони, їхні права та обов'язки. Крім того, істотне значення для будь-якого договору мають умови його розірвання, припинення, а також відповідальність сторін за його невиконання або неналежне виконання. Вказані елементи Договору про сурогатне материнство будуть розглянуті нижче.
Відповідно до ст. 632 ЦК ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У Договорі про сурогатне материнство ціна має складатися з двох частин. По-перше, подружжя має відшкодувати сурогатній матері фактичні витрати, пов'язані з виконанням нею договору: витрати на посилене харчування, медичні обстеження, лікарські засоби, курси з підготовки до пологів, придбання відповідного одягу, втрачений заробіток тощо. По-друге, це має бути власне винагорода за виконання Договору, що встановлюється за домовленістю між сторонами і не включає всі ті звичайні витрати, понесені сурогатною матір'ю під час вагітності та пологів.
Строк Договору має встановлюватися шляхом вказівки на конкретні події. Початком дії Договору мо» бути момент імплантації у порожнину матки сурогатної матері генетичного матеріалу подружжя, а моментом припинення - момент передачі сурогатною матір'ю народженої нею дитини подружжю та виплатою їй вигороди. З огляду на це такий Договір має бути укладеним та нотаріально посвідченим ще до моменту імплантації у порожнину матки сурогатної матері генетичного матеріалу подружжя.
Сторонами Договору є подружжя та сурогатна матір. Стосунки, що виникають між сурогатною матір'ю та подружжям, з медичної точки зору, є дещо подібними до стосунків донора та реципієнта. Тому до вказаних осіб доцільно було б застосовувати вимоги, що пред'являють до донорів та реципієнтів відповідно до Закону України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині" від 16 липня 1999 року.
Подружжя виступає основним суб'єктом правовідносин щодо сурогатного материнства. Зі змісту СК випливає, що вказаною допоміжною репродуктивною технологією можуть користуватися тільки жінка й чоловік, які знаходяться у зареєстрованому шлюбі. Ця обставина покладає на нотаріусів, які посвідчують Договір, обов'язої вимагати від такого подружжя крім документів, що посвідчують їхню особу, документ, підтверджуючий наявність між ними шлюбу, зареєстрованого у встановленому законом порядку.
Кожен з подружжя відповідно до вимог ст. 281 ЦК та ст. 6 Закону "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині" має бути повнолітнім та дієздатним. Це означає, що не можуть надавати свій генетичний матеріал особи, які хоча й зареєстрували у встановленому законом порядку шлюб між собою, але не досягли 18-річного віку. Обсяг дієздатності та вік кожного з подружжя має бути встановлений нотаріусом, який посвідчує Договір.
Стаття 6 згаданого Закону також встановлює, що особа-реципієнт має бути об'єктивно інформованою пре процедуру застосування допоміжних репродуктивних технологій. Ця обставина має зазначатися у Договорі.
Сурогатна матір є своєрідним донором. Тільки об'єктом донорства є не органи та тканини, а весь жіночий організм, який забезпечує зародку захист від зовнішнього впливу та необхідний розвиток. Ця жінка має бути повнолітньою та дієздатною відповідно до ст. 290 ЦК. Статті 12 та 13 Закону "Про трансплантацію
органів та інших анатомічних матеріалів людині" встановлює умови для вибору донора, які можна застосувати і для сурогатної матері. Вік та обсяг дієздатності сурогатної матері має бути також перевірений нотаріусом. Так, сурогатна матір має визначатися на підставі висновку консиліуму лікарів відповідного закладу охорони здоров'я чи наукової установи після всебічного медичного обстеження жінки. Сурогатною матір'ю не може бути особа, яка утримується в місцях позбавлення волі; страждає на тяжкі психічні розлади.
Ще однією вимогою до сурогатної матері є наявність її згоди на укладення Договору. Така згода має бути виражена у письмовій формі, підписана свідомо і без примушування після надання їй лікарем об'єктивної інформації про можливі ускладнення для її здоров'я. У заяві сурогатна матір повинна вказати про свою згоду та поінформованість щодо можливих наслідків. Підпис сурогатної матері на заяві засвідчується у встановленому законодавством порядку, а заява додається до її медичної документації (ст. 13 Закону "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині"). Така заява також може бути окремим пунктом у Договорі. Але за сурогатною матір'ю залишається право відмовитися від даної нею раніше згоди до моменту імплантації в порожнину її матки генетичного матеріалу подружжя.
Основними обов'язками сурогатної матері є виношування дитини, народження її та передача подружжю, яке надало свій генетичний матеріал для виношування. Крім того, не менш важливим її обов'язком, з точки зору охорони інтересів згаданого подружжя та дитини, яка має народитися, є виконання сурогатною матір'ю всіх вказівок лікарів, які ведуть спостереження за нею протягом вагітності та під час пологів.
Сурогатна матір має право на оплату наданих нею послуг, а також на відшкодування понесених нею фактичних витрат, пов'язаних з вагітністю та пологами.
Подружжя, в свою чергу, зобов'язане здійснювати оплату фактичних витрат, які несе сурогатна матір під час виконання договору, а після передачі їм народженої дитини, сплатити їй встановлену в Договорі винагороду.
Договір про сурогатне материнство може бути зміненим або розірваним як шляхом односторонньої відмови від Договору, так і за згодою сторін.
Так, відповідно до ст. 907 ЦК договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом. Отже, ЦК не передбачає спеціальних підстав та наслідків зміни або розірвання договору для договорів про надання послуг. Загальні підстави для зміни або розірвання договору містяться у статтях 651 та 652 ЦК. Вказані норми можуть бути застосованими і до Договору про сурогатне материнство.
Невиконання договору однією зі сторін тягне за собою не тільки його розірвання, але й відшкодування винною стороною заподіяних іншій стороні збитків. Норми ЦК про договір стосовно надання послуг передбачають тільки відповідальність виконавця за порушення договору, покладаючи на нього обов'язок відшкодувати замовникові збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату в повному обсязі. Відшкодування вказаних збитків залежить від вини виконавця (ст. 906 ЦК). У Договорі, який розглядається, виконавцем вважається сурогатна мати, а замовниками подружжя, яке надає свій генетичній матеріал для імплантації. Виходячи з вказаної норми, сурогатна матір повинна буде відшкодувати подружжю понесені ними збитки, пов'язані із забезпеченням її потреб під час вагітності та (або) пологів. Слід зазначити, що розмір відшкодування буде залежати від того моменту, коли сурогатна мати допустила порушення умов Договору. Але, як випливає зі змісту ст. 906 ЦК, якщо невиконання або неналежне виконання Договору було допущено сурогатною матір'ю не з її вини (наприклад, жінка виконувала всі вказівки лікарів, вела здоровий спосіб життя, але все ж таки вагітність перервалася з якихось об'єктивних обставин), подружжя не має права вимагати від неї відшкодування збитків, заподіяних йому невиконанням або неналежним виконанням Договору.
В разі невиконання або неналежного виконання умов Договору подружжям сурогатна мати має право вимагати від нього відшкодування понесених нею збитків у вигляді витрат на медичні огляди, посилене харчування, лікарські засоби, зайняття спортом тощо.
Істотне значення в разі невиконання Договору має те, в чому саме полягає його невиконання. Видів невиконання може бути багато, але найбільш істотними є моменти, що стосуються передачі подружжю народженої сурогатною матір'ю дитини.
Українське законодавство, встановлюючи у СК інститут сурогатного материнства, виходило з презумпції пріоритетності біологічного зв'язку батьків та дитини. Це проявилося у ч. 2 статті 123 СК: у разі імплантації в організм іншої жінки зародка, зачатого подружжям, батьками дитини є подружжя. Виходячи з вказаної норми, в разі відмови сурогатної матері від передачі дитини подружжю, суд має вирішити вказаний спір на користь подружжя. Отже, при відмові сурогатної матері передати дитину, яка народилася, подружжю, яке є її біологічними батьками, питання має вирішуватися у судовому порядку.
Але може бути й інша ситуація: коли подружжя відмовляється з тих чи інших причин забрати дитину, народжену сурогатною матір'ю. Дана ситуація не врегульована чинним законодавством, тому вона має бути врегульована домовленістю сторін Договору.
Таким чином, до Договору про сурогатне материнство можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу про договір про надання послуг, а також загальні положення про договори і, відповідно, про зобов'язання. Крім того, оскільки такий Договір має бути нотаріально посвідченим, то посвідчуватися він повинен з додержанням вимог Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо посвідчення правочинів. Вказаний Договір слугує гарантією прав як сурогатної матері, так і подружжя, чий генетичний матеріал імплантується сурогатній матері.
З Р А З О К Д О Г О В О Р У
Договір щодо виношування дитини
м.Київ. «__»________2009 року
Ми,________________________________ _____р.н.та_____________________________ ______р.н.надалі за текстом «Генетичні батьки» , з однієї сторони та ___________________________________ _______р.н , надалі за текстом «Сурогатна матір», з іншої сторони, в подальшому «Сторони» уклали цей договір про наступне:
1.Предмет договору
1.1.Предметом данного договору є сурогатне материнство,а саме Сурогатна матір бере на себе зобов’язання по виношуванню вагітності, що настала внаслідок перенесення їй в порожнину матки ембріонів, надалі ПЕ, отриманих шляхом екстракорпорального заплідненння ,надалі ЕКЗ, з використанням яйцеклітин та сперми, що належать Генетичним батькам.
2.Медична установа
2.1. Сторони домовились про те,що повний курс ЕКЗ та ПЕ буде проводитись клінікою «Надія» від початку і до закінчення програми.Діагностика ,а також спостреження вагітності Сурогатної матері буде проводитись в клініці «Надія».
4.Зобов’язання сторін
4.1.Зобов’язанння Генетичних батьків:
4.1.1. Своєчасно оплачувати всі необхідні медичні витрати,що пов’язані з процедурою ЕКЗ та імплантацією ембріонів,спостереженням вагітності у Сурогатної матері, відповідно до прейскуранту Клініки «Надія».
4.1.2. У випадку настання вагітності Сурогатної матері, виплачувати їй компенсацію заробітної плати в гривнях у розмірі еквівалентному ___(____________)доларам США(USD) на місяць,за курсом встановленим Національним банком України(надалі НБУ) на момент здійснення виплати.
4.1.2.1. У випадку настання вагітності Сурогатної матері виплатити одноразову компенсацію в розмірі еквівалентному ______(___________________________) доларам США(USD) на необхідну одежу,товари медичного призначення.
4.1.3. У випадку народження Сурогатною матір’ю однієї живої дитини, виплатити їй винагороду в розмірі еквівалентному _________(__________________________________________)доларам США (USD) за курсом,встановленим НБУ на момент здійснення виплати.У випадку народження Сурогатною матір’ю двох живих дітей,виплатити їй винагороду в розмірі еквівалентному
_________(__________________________________________)доларам США(USD) за курсом,встановленим НБУ на момент здійснення виплати.Виплати здійснюються після передачі дитини (дітей) Сурогатною матір’ю її (їх) Генетичним батькам в порядку передбаченому п.п.6.1.,6.2 даного Договору.
4.1.4. Підтримувати тісні контакти на протязі всього строку вагітності,як з Сурогатною матір’ю,так і з клінікою «Надія» з метою отримання інформації про стан здоров’я Сурогатної матері та плоду.
4.1.5. У випадку передчасного ненавмисного переривання вагітності у Сурогатної мaтері, виплатити їй компенсацію в розмірі еквіівалентному ______(______________)доларам США (USD) за курсом, встановленим НБУ на момент здійснення виплати.У випадку, якщо при медичному обстеженні буде встановлено,що причиною переривання вагітності стала
неправильна поведінка Сурогатної матері під час вагітності як наприклад куріння,вживання спирних напоїв або наркотичних зособів,інші дії неприпустимі під час вагітності,а також невиконання рекомендацій лікарів Сурогатною матір’ю, її відмова від необхідних медичних процедур,призначених лікарями.вищезгадана компенсація Сурогатній матері не виплачується.
4.1.6. У випадку народження Сурогатною матір’ю дитини (дітей) з вадами розвитку або неповноцінної дитини(дітей), Генетичні батьки забирають дитину(дітей) собі.У випадку, якщо при медичному обстеженні буде встановлено,що причиною вад розвитку народженної дитини(дітей) або її (їх) неповноцінності стала неправильна поведінка Сурогатної матері під час вагітності як наприклад куріння,вживання спирних напоїв або наркотичних зособів, інші дії неприпустимі під час вагітності, а також невиконання рекомендацій лікарів Сурогатною матір’ю , її відмова від необхідних медичних процедур, призначених лікарями, Генетичні батьки вправі відмовитится від виплати Сурогатній матері винагороди передбаченої п.4.1.3. даного Договору.
4.1.7. У випадку , якщо в результаті проведенння повного лікувального циклу Сурогатній матері вагітність не настає, виплатити Сурогатній матері одноразову компенсацію в розмірі еквівалентному ______(___________________________) доларам США (USD) за курсом встановленим НБУ на момент здійснення виплати, за одну таку спробу.Однак, якщо буде встановлено, що вагітність не настала внаслідок невиконання Сурогатною матір’ю рекомендацій лікарів, вімова від необхідних медичних процедур, то вищевказана компенсація Сурогатній матері не виплачується.
4.2. Зобов’язання Сурогатної матері:
4.2.1. Суворе дотримання всіх призначень і рекомендацій лікарів Клініки «Надія».
4.2.2. Стати на облік в жіночій консультації Клініки «Надія» з моменту настання вагітності і знаходитись на обліку до кінця вагітності.
4.2.3. Дотриманння всіх необхідних засобів обережності з тим, щоб не наснести шкоди своєму здоров’ю та здоров’ю майбутньої дитини, а також з метою запобігання небажаного перериванння вагітності та/або народження дитини з вадами розвитку. У випадку необхідності прймання будь-яких медикаментів, обов’язково попередньо проконсультуватися з лікарем Клініки «Надія».
4.2.4. Забезпечити оптимальні умови вагітності, а саме: повноцінне харчування, відмова від
шкідливих звичок ( в т.ч. куріння,вживання алкоголю,наркотичних засобів,уникати тяжких фізичних навантажень).
4.2.5.Не перед’являти ніяких юридичних та фінансових претензій до Генетичних батьків крім передбачених п.п. 4.1.2., 4.1.3., 4.1.7 даного Договору.
4.2.6. Забезпечення безперешкодного зв’язку як з клінікою «Надія», так і з Генетичними батьками.
4.2.7. Повідомляти як Клініку «Hадія» так і Генетичних батьків про всі важливі зміни стану як свого здоров’я так і майбутньої дитини (дітей).
4.2.8. Після народження дитини (дітей) надати нотаріально засвідчену письмову згоду на запис в свідоцтво про народження батьками дитини її Генетичних батьків.
5. Порядок розрахунків
5.1. Виплата Генетичними батьками компенсації заробітної плати Сурогатній матері на протязі вагітності буде здійснюватися один раз на місяць до 15 числа.
5.2. Виплата Генетичними батьками одноразової компенсації передбаченої п.4.1.2.1.здійснюється після 25 тижня вагітності.
5.4. Виплата Генетичними батьками одноразової компенсації Сурогатній матері передбаченої п.4.1.7. доного договору, за одну спробу буде проводитись по закінченню такої невдалої спроби.
5.5. Виплата Генетичними батьками винагороди Сурогатній матері передбаченої п.4.1.3. даного договору буде здійснена після передачі Сурогатною матір’ю народженної дитини (дітей) її (їх) Генeтичним батькам,в порядку,передбаченому п.п. 6.1., 6.2. даного Договору.
6. Додаткові умови
6.1. Передача Сурогатною матір’ю народженої дитини(дітей) її (їх) Генетичним батькам здійснюється одразу ж після її (їх) народження.
6.2. Виплати винагороди передбаченої п.4.1.3. данного Договору здійснюється в момент передачі дитини Сурогатною матір’ю Генетичним батькам.
7.Строк дії Договору
7.1. Договір вступає в силу з моменьту його підписання сторонами та діє до моменту народження дитини (дітей) Сурогатною матір’ю та передачі її (їх) Генетичним батькам в порядку передбаченому п.п. 6.1.,6.2. даного Договору.
8. Припиненння дії Договору.
8.1. Договір достроково припиняє свою дію у разі ,якщо вагітність Сурогатної матері не настане,після виплати передбаченої п. 4.1.7. данного Договору.
8.2. Договір достроково припиняє свою дію у випадку навмисного перериванння вагітності Сурогатною матір’ю,без будь-яких виплат.
8.3. Договір достроково припиняє свою дію увипадку передчасного ненавмисного переивання вагітності у Сурогатної матері,після виплати їй компенсації передбаченої п.4.1.5. даного Договору.
8.4. Договір припиняє свою дію після народження дитини( дітей) Сурогатною матір’ю та передачі її (їх) Гентичним батькам в порядку преедбаченому п.п. 6.1.,6.2. даного Договору.
8.5. Даний договір може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін.
9. Інші умови
9.1. Цей Договір укладений в двох екземплярах українською мовою, по одному для кожної Сторін,при цьому обидва мають однакову юридичну силу.
9.2. Сторони зобов’язані повідомляти одна одну про зміну місця проживанння та номерів телефонів.
9.3. Сторони зобов’язуються не передавати свої права і обов’язки за даним Договором третім особам без письмової згоди на це іншої сторони.
9.4. Всі зміни, доповнення і додатки до цього Договору дісні тільки за умови ,що вони оформлені письмово і підписані обома Сторонами.
9.5. Всі додатки до Договору є невід’ємною частиною даного Договору.
10. Адреси та номери телефонів сторін на момент підписання данного Договору.
Генетичні батьки: Сурогатна матір:
_________________________ ____________________________
(адреса) (адреса)
_________________________ ____________________________
_________________________ ___________________________
(номери телефонів) (номери телефонів)
Сторони детально проінформовані про всі медичні методи проведення даних програм та попердженні про можливий ризик та наслідки, пов’язані з вагітністю, отриманою внаслідок проведення ЕКЗ та ПЕ.
Підпис Сурогатної матері ____________________________________________
Підпис Гентичних батьків:
Чоловік_________________________ Дружина ____________________________
Источник: http://www.yurradnik.com.ua/forum/surogatne.doc |
